Крок уперед (фрагмент)
by Лонд, Лара– Ось як? А може, вас спеціально вивели зі складу організації, щоб зробити таємним агентом, і ви потихеньку продовжуєте роботу?
Ігор ледве стримав усмішку — наскільки вони безграмотні, зовсім не знають противника!
— Що ви, якісь таємні агенти, — спокійно сказав він. — Жодної спеціальної агентури там не вербують. Ці люди діють інакше.
Офіцер свердлив його поглядом.
— А звідки це ви знаєте? Адже ви кажете, що давно вийшли з цієї групи та не підтримуєте з нею жодних зв’язків?
— Вийшов і не підтримую, — підтвердив Ігор. — Але філософію цих людей я встиг дізнатися досить добре, і не думаю, щоб вона з того часу дуже змінилася. До речі, ці мої знання могли б дуже допомогти роботі Особливої поліції. Є простий і надійний спосіб швидко виловити найнебезпечніших із цих злочинців.
Як і слід було очікувати, офіцер зацікавився і запропонував Ігореві викласти його міркування. За двадцять хвилин Садков уже розповідав про свою ідею групі досить солідних поліцейських чинів.
— Мій метод ґрунтується на тому, що зречення своєї ідеології для цих людей гірше за смерть, — казав він. — Тому достатньо лише прийти на місце їхнього можливого знаходження та запропонувати тим, хто поділяє ці погляди, вийти вперед. Запевняю вас, вони вийдуть добровільно.
— Яка нісенітниця! — грубо перебив його один із запрошених офіцерів. — Ви стверджуєте, що злочинці, за якими ми ганяємося по всьому місту і яких так важко вистежуємо і ловимо — ви стверджуєте, що вони раптом самі підуть за ґрати, самі зізнаються, що належать до забороненої групи?!
— Саме так, — незворушно кивнув Ігор. — Не можу поручитися за новачків, але найзапекліші, найвідданіші прихильники заборонених ідей це зроблять. Наскільки я розумію, саме вони найбільше цікавлять поліцію?
Офіцери довго й палко сперечалися. Метод Садкова видавався їм надто неправдоподібним, але вони не могли заперечувати, що багато з заарештованих заколотників, справді, навіть не намагалися відмовлятися, а навпаки мало не з гордістю підтверджували звинувачення. Найкращі поліцейські психологи лише розводили руками, не в змозі пояснити цей феномен. Невже ж цей самовпевнений хлопець, який не має жодного уявлення про розшукову роботу, знає розгадку?!
Ігор Садков справді знав, і ця його стовідсоткова впевненість у успіху, мабуть, справила належне враження. Офіцери погодилися випробувати новий метод — адже, зрештою, це не вимагало ні спеціальної підготовки, ні додаткових коштів.