Ангел-охоронець (фрагмент)

Загадка вирішилася: виявляється, тато змився тому, що був поганий; це його покарав Бог. Значить, їй, Танюшці, у ванні купатися можна — вона завжди намагалася бути гарною дівчинкою.

Все стало на свої місця, і Танюшка продовжувала мирно жити з бабусею, бачачи маму все рідше і сумуючи за нею дедалі менше. З бабусею жилося дуже здорово, хоч і бідно, бо вона мала маленьку пенсію; зате бабуся знала багато казок, таких цікавих і дивовижних, що Танюшка, хоч і вивчила їх напам’ять, готова була слухати їх знову і знову. Якось мама, дізнавшись, що Танюшка любить казки, привезла їй із Києва велику книжку з гарними малюнками, але книжка ця Танюшці не сподобалася — вірніше, малюнки сподобалися, а казки ні. Казки там були всі неправильні, ніби їх навмисне хтось переплутав: наприклад, у «Царівні-жабі» розповідалося, що всі три царевичі вистрілили з лука і пішли потім шукати свої стріли, які мали привести їх до їхніх наречених.

– Ось і ні, ось і ні! — запротестувала Танюшка, як бабуся дочитала до цього місця. — Чи вони там, у Києві, казок не знають? Це тільки два старші царевичі стали з лука стріляти, а молодший, Іван-царевич, помолився Богові і попросив підказати йому, де шукати наречену! І Бог сказав: Вирушай у ліс, знайдеш там болото, і врятуєш свою зачаровану наречену!

Бабуся зніяковіло посміхнулася і сказала:

— Та ні… Розумієш, це я тобі так розповідала, переробляла, щоби краще було. А насправді так правильно, як у книжці.

– Нічого там не правильно, – не погодилася Танюшка. — Не хочу більше читати цю книжку, твої казки краще.

Але з цікавості вони таки дочитали книжку. Танюшка вразилася: з усіх казок наче чиєюсь злою рукою було викреслено найголовніше — Бог.

— Як це так? — дивувалась Танюшка. — Невже не зрозуміло, що не міг Іван-царевич сам поодинці триголового Змія Горинича перемогти? Хіба не ясно, що це Бог послав йому на допомогу ангелів? Дурна якась книжка!

– Дурна, – погоджувалась бабуся, – але корисна все одно. І ти постарайся, Танечко, розуму з неї навчитися. У книжці у цій усе як у житті показано: у житті люди теж Бога викреслюють.

– Як це? – Не зрозуміла Танюшка.

— А ось підростеш, до школи підеш — побачиш. Це зараз ми з тобою живемо удвох, і все просто і зрозуміло. А в житті складніше: люди про Бога сперечаються, багато хто говорить, що Його немає, викреслюють, як у цій книжці. Ти таких людей обов’язково зустрінеш; не бійся їх і не стався до них погано, але найголовніше — не вір їм, що б не сталося. Яке б не сталося у тебе нещастя, ніколи не сумнівайся в Богові, пам’ятай, що Він все бачить і знає, і ніколи не кине тебе у біді.