Header Background Image

    Так вийшло, що всі діти жили з татом та з мамою, а Танюшка – з бабусею. Тато й мама у Танюшки теж були, але вони поїхали працювати до Києва і приїжджали лише на свята, щоразу привозячи з собою купу дорогих столичних подарунків. Щоправда, останнім часом приїжджати стала тільки мама, бо у тата була в Києві важлива посада і дуже багато роботи — так говорили Танюшці і так вона думала, доки не підслухала одного вечора, як мама сказала бабусі, що тато, виявляється, «давно змився». Танюшка не зрозуміла, що таке «змився», і вирішила, що це, напевно, означає «загинув», і довгий час плакала тишком-нишком, уявляючи, як тато мився у ванні, занурений у пухирчасту піну, і почав раптом зменшуватися, зменшуватися, і нарешті зник зовсім — змився. Картина ця малювалася Танюшці настільки ясно, що вона й сама почала боятися ванни, не відкриваючи стривоженій бабусі причини свого страху. Бабуся переконувала, що всі люди купаються у ванні і що в цьому немає нічого страшного, і Танюшка вирішила з’ясувати, чому тоді з татом трапилося таке нещастя. Коли мама наступного разу приїхала, Танюшка набралася сміливості і запитала:

    — Мамо, а чому тато змився?

    Мама перестала малювати губи і суворо подивилася на Танюшку.

    — Чого це ти взяла? Бабуся розтріпала?

    — Ні, бабуся не розтріпувала, — сказала Танюшка. — Я сама чула, як ти сказала. То чому ж він змився?

    — Тому що негідник! – Відрізала мама, встала і пішла.

    Танюшка побачила, що мама сердиться, і більше не стала заводити з нею цю розмову — мама й так приїжджає зовсім ненадовго, навіщо її сердити? Тому питання, яке її цікавило, Танюшка одного разу поставила сусідці:

    — Тітко Катю, а що таке «негідник»?

    Тітка Катя здивувалася чомусь, але відповіла:

    — Негідник? Ну, це означає погана людина. А хто тобі сказав таке слово?

    — Це не мені, це я чула, як про одну людину сказали, що він негідник, — пояснила Танюшка. — То він поганий?

    — Значить, поганий, коли про нього так сказали.

    — А поганих же Бог карає? – Здогадалася Танюшка.

    — Звичайно, карає, — підтвердила тітка Катя. – Обов’язково.

    Email Subscription
    Note