Header Background Image

    – Мабуть у нього гарна земля, якщо тут росте виноградник. — сказав Ахав. — Чия це земля?

    – Це земля Навота.

    – Так! гарний виноградник. — потирав руки Ахав. Було видно що і виноградник царю подобався, так само як і його новий палац. — Дивись Газаїле, цей виноградник дуже ухожений і виноград у нього відмінний.

    – Цей виноград вирощується, вже десятиліттями. Він дістався Навоту від його батьків. А його батьки, мабуть отримали його від своїх батьків. Навот дуже піклується про нього.

    – Звідки ти знаєш? — запитав Ахав.

    – Я мав можливість з ним трохи порозмовляти. — відповів Газаїл царю. — У нього дійсно гарна земля.

    – Ось і добре! Я її у нього візьму.

    – Але чи він захоче її Вам уступити!? — засумнівався вельможа.

    – Ти, що! — здивувався цар. — Я цар! А тому маю право взяти собі будь-яку землю в Північному Ізраїлі.

    Газаїл зрозумів, що йому не варто дратувати царя.

    Звичайно Ваше Величносте — із усмішкою відповів Газаїл. — Ніхто не може Вам заперечувати.

    – І я так думаю — заспокоївся Ахав. — Накажи покликати Навота. Нехай він завтра з’явиться до мого будинку, бо я хочу із ним поговорити.

    * * *

    Email Subscription
    Note