1. Ахав в Їзреєлі

На відміну від царя Газаїл дивився на Навота зверхньо. Він був досвідченим чиновником, майстром маніпуляцій і вмів вміло змінювати свої маски. Вчора він міг мати співчуття до цього ізраїльтянина, а сьогодні він повинен рахуватися із царем і дивитись, як себе поведе цар. Якби Газаїл, напередодні, вгадав яким чином будуть розвиватись події з Новотом, то вираз його обличчя по відношенню до Навота не змінився би. Його, вчорашня маска співчуття до Навота залишилася б і на сьогоднішній день. Але Газаїл не вгадав, яким чином будуть розвиватись події сьогодні і, тому його вираз обличчя був зовсім іншим ніж учора.

Ну і нехай — думав про себе Газаїл. — Вчора я був співчутливим до цього ізраїльтянина, а сьогодні черга царя бути привітним до нього. Це вже не в моїй владі. Вибачай друже.

– Ваше Величносте! — звернувся до Ахава Навот – Я скажу вам декілька слів.

– Прошу Навоте! – дозволив йому цар.

– Скажіть будь-ласка. Моя земельна ділянка вам потрібна не на державні потреби!?

– І так, і ні Навоте. Давай швидше, — непокоївся Ахав — у мене мало часу. Щоб ти зрозумів. По-перше, твоя земельна ділянка потрібна мені під яринний город. Вважай, що це потрібно особисто для мене, для мого палацу в Ізреєлі. А по-друге, цар є главою країни, і те, що ізраїльтяни роблять для царя, вони роблять і для країни. Найкращі землі в країні вилучаються на потреби царського дому і на потреби країни. Дещо робиться для потреб мого палацу, дещо іде на підтримання війська, дещо – на інші державні потреби. Все це робиться за наказом царя і на потреби царства. Зрозумів!?

– Так Ваше Величносте! Я трохи продовжу, якщо дозволите.

– Давай! — великодушно дозволив цар.

– Спочатку я не знав на які потреби піде моя земельна ділянка і був трохи розчарований. Але я подумав: якщо моя земельна ділянка піде на державні потреби, то я нічим не зможу зарадити своїй біді. Але на що може згодитись мій виноградник. Він знаходиться поблизу царського палацу, а значить ніхто, ніякі роботи не буде в ньому здійснювати. Це ж не поле в кінці то кінців. І я зрозумів, що на державні потреби він використовуватись не буде. Єдине, для чого він може бути використаний це для задоволення царя.

Цей виноградник зараз належить мені. До цього належав моєму батьку, а до мого батька — належав моєму діду. Ця земля передається з покоління в покоління. Так само і ваша земля, на якій ми зараз знаходимось, належала вашому батьку, а перед вашим батьком — вашому діду. І ваша земля, і моя земля передавалась нам від наших батьків. Вони жили поруч один з одним і не зачіпали інтересів один одного. Ваш рід не є першим царським родом в Північному Ізраїлі. До цього в Ізраїлі правили інші ізраїльські царі. Коли до влади прийшов патріарх Вашого роду, він міг взяти будь-яку землю яка була необхідна йому для здійснення управління країною. Тоді у нього була така можливість. І він взяв земельну ділянку, в тих розмірах, в яких вона існує до сьогодні, не більше і не менше. Він міг взяти тоді більшу площу і мої пращури залишись би без своєї землі. Що поробиш, потреби держави ставляться вище приватних інтересів. Але ваш царський рід не взяв собі більше того, що у вас є зараз. Мабуть через те, що на державні потреби не вимагалося більше землі ніж вони взяли.

В даний момент Ви намагаєтесь відняти у мене землю не на державні потреби, а для свого задоволення. Збережи мене Господь, щоб я віддав тобі цар спадщину своїх батьків. — Навот закінчив.

Цар Ахав був шокований словами Навота. Газаїл стояв поруч із царем, блідий. Він не очікував такого повороту подій. Навот виявився здатним кинути виклик верховному правителю країни, і не тільки йому. Він кинув виклик всій державній машині.