1. Ахав в Їзреєлі

Події сторічної давнини (861 рік до н.е.). Місто Їзреель. Резиденція ізраїльського царя Ахава.

Ізраїльський цар Ахав ходив по своєму палацу і був дуже збуджений. Його новий будинок в Їзреелі був як нова копійка. Він ходив по його новим кімнатам і отримував задоволення від розкоші, яка була у кожній кімнаті палацу. Стіни кімнат були оздоблені дорогими матеріалами, а підлога була зроблена з найкращого дерева. Палац був великих розмірів і на його оздоблення було витрачено чимало коштів. Обійшовши своє нове володіння, цар зрозумів, що будинок повністю готовий для використання. Задоволений він вийшов на подвір’я і оглянув його ззовні. Йому здавалось, що будинок був завеликим для тієї ділянки на якій він розміщувався. Він наказав своєму слузі покликати вельможу. Слуга швидко зайшов до будинку і через хвилину з будинку вийшов вельможа Газаїл.

– Слухай! — звернувся цар до вельможі — А тобі не здається, що будинок завеликий для цієї ділянки!?

Вельможа швидко зрозумів, чого від нього чекають і почав порівнювати розміри будинку та земельної ділянки.

– Ви знаєте, ваше Величносте! Ваш новий будинок значно більший попереднього. Цар мовчав та продовжував дивитись на будинок.

– Звичайно, попередній будинок був меншим ніж теперішній палац і не був таким шикарним. — продовжував Газаїл. – Для зведення цього будинку будівельникам потрібно було використати додаткову площу Вашої земельної ділянки. Ось і виходить, що майже всю площу земельної ділянки, яка належить Вам ваше Величносте, займає новозбудований палац.

– Ага! Зрозуміло! — виголосив Ахав. В тоні царя зникли нотки роздратування. — Цьому будинку не вистачає чогось екзотичного, гламурного. Біля будинку повинен бути яринний город.

– Газаїле! — звернувся цар – Подумай, яким чином ми влаштуємо яринний город біля мого будинку.

– Ваше Величносте! Для цього потрібно додаткова площа.

– Ну то, які проблеми!?

– Справа в тім, що вашої земельної ділянки не вистачає для того, щоб зробити яринний город.

– Ось воно, в чому річ! Добре. Давай збільшимо нашу земельну ділянку за рахунок сусідньої ділянки.

Не поспішаючи, цар та вельможа почали обходити палац. Зайшовши з торця будинку, вони підійшли до сусідньої земельної ділянки, де ріс виноградник.