Розділ 13
by Толстой, О. М.Секретар (дивовижно ввічливо) спитав, тримаючи золотий олівчик двома пальцями:
— Пробачте, ваше прізвище?
— Генерал Субботін, росіянин… емігрант.
Той, хто відповідав, сердито звів плечі і зібганим носовичком провів по сірих вусах.
Секретар, усміхаючись так, ніби розмова торкається дуже приємних, дружніх речей, промчав олівчиком по записнику і спитав уже зовсім обережно:
— Яка мета, мосьє Субботін, вашої можливої розмови з містером Роллінгом?
— Надзвичайна, вельми суттєва.
— Можливо, я спробую коротко ознайомити з нею містера Роллінга?
— Бачите, мета, так би мовити, проста, план… Взаємна вигода…
— План, в якому йдеться про хімічну боротьбу з більшовиками, я правильно розумію? — спитав секретар.
— Абсолютно правильно… Я хочу запропонувати містерові Роллінгу…
— Я боюся, — з чарівною ввічливістю перервав його секретар, і на його приємному обличчі навіть відбився вираз страждання, — боюсь, що містер Роллїнг трохи перевантажений подібними планами. Від минулого тижня до нас надійшло од самих тільки росіян сто двадцять чотири пропозиції про хімічну війну з більшовиками. У нас у портфелі є чудова диспозиція1 повітряно-хімічного нападу одночасно на Харків, Москву та Петроград. Автор диспозиції дотепно розташовує сили на плацдармах буферних держав2, — дуже, дуже цікаво. Автор подає навіть точний кошторис: шість тисяч вісімсот п’ятдесят тонн гірчичного газу для суцільного винищення жителів цих столиць.
Генерал Субботін, почервонівши од страшенного припливу крові, перехопив:
— У чому ж справа, містере, як вас! Мій план не гірший, але й цей — чудовий план. Треба діяти! Од слів до діла… За чим же справа стала?
— Дорогий генерале, справа тільки в тому, що містер Роллінг поки що не бачить еквівалента своїм витратам.
— Якого ще еквівалента?
— Скинути шість тисяч вісімсот п’ятдесят тонн гірчичного газу з аеропланів не становитиме труднощів для містера Роллінга, але на це потрібні деякі витрати. Війна вимагає грошей, хіба не так? У пропонованих планах містер Роллінг поки що бачить самі витрати. Однак еквівалента, тобто прибутку від диверсій проти більшовиків, на жаль, не зазначено.
— Ясно, як божий день… прибутки… колосальні прибутки кожному, хто поверне Росії законних правителів, законний, нормальний лад, — золоті гори такій людині! — Генерал, як орел, з-під брів уп’ялився очима в секретаря. — Ага! Значить, вказати й еквівалент?
— Точно, озброївшись цифрами: ліворуч — пасив, праворуч- актив, далі — риску і різницю зі знаком плюс, яка може зацікавити містера Роллінга.
— Ага! — генерал засопів, насунув запиленого капелюха і рішуче попрямував до дверей.