3. Війна із Сирією

Тут описується кар’єрний ріст головного героя, який стає очевидцем і безпосереднім учасником історичних подій Ізраїлю, що перетинаються з сучасними подіями Ізраїлю – Сирії. Автор оповідання зводить Пагіла з відомою історичною постаттю Єгу.

Після переїзду до столиці Арам став вихователем дітей царя Ахава. Перший рік він працював дуже напружено. У царя Ахава було близько сорока дітей і Арам займався їх навчанням. Крім нього у царя були і інші вчителі. Кожен з них викладав свій предмет.

Через рік Арам досяг перших результатів у кар’єрі. Він став відомою людиною при дворі царя Ахава. У нього з’явились впливові зв’язки і він завів корисні знайомства.

На другий рік Арам почав добиватися преференцій для свого сина. Один воєначальник пообіцяв Араму, поговорити із царем стосовно Пагііла. Арам почав очікувати результатів. Несподівано для нього цар дуже швидко погодився зробити Пагііла воєначальником. На той час військова служба була у фаворі і нова посада Пагііла була багатообіцяючою.

Статус воєначальника передбачав отримання житла в столиці Північного Ізраїлю. Через місяць Пагііл отримав довгоочікуваний будинок. Мрії Арама справдились: його син перебрався до столиці Північного Ізраїлю.

– Ну, що синку — Звернувся Арам до Пагііла. — Ти витяг щасливий білет. Тепер, як каже молодь: Все буде в шоколаді.

Пагііл розсміявся.

– Батьку ти мене дивуєш.

– Нічого, нічого. Ти був у мене розумним хлопчиком, а тому заслужив на ці привілеї. У тебе є свій будинок, престижна посада. Тепер ти можеш одружитись. Тобі вже двадцять вісім років, пора мати власну сім’ю.

– А як же військова кар’єра?! Вона щойно розпочалась.

– А, що тобі заважає завести сім’ю?! Наша країна, хвала Богу, знаходиться в мирі. Ніякої війни не планується. Ти можеш, спокійно нести службу і дбати про сім’ю.

– Мене трохи непокоїть, що все так швидко відбувається. Ще три роки потому ми жили в Їзреелі, і раптом я став воєначальником.

– Дякуй своєму батьку. — повчальним тоном сказав Арам. – Слухай мене в усьому і будеш найуспішнішою людиною в цій країні. Не забувай, що я вчу синів царя, як жити та управляти людьми. Раджу тобі зробити правильні висновки. — Арам уважно подивився в очі сина, точнісінько так, як це робив цар Ахав. Цей погляд вимагав безумовного погодження. Пагііл, раніше не помічав такого власного погляду в очах батька. Подібним поглядом володіли всі придворні царя Ахава.

* * *