Іспит життя (фрагмент)

Того літа ми вирішили не їхати на море чи ще кудись, а просто зняти будиночок у якомусь глухому селі і провести там місяці зо два. Ідея належала батькам, і я не заперечувала, хоча добре розуміла, чим це викликано. Я провалила іспит, восени очікувалося перескладання, і мені треба було готуватися. Як і батьки, я добре знала, що, поїхавши на курорт чи залишившись у Москві, цього робити не зможу — як і не зможу повноцінно відпочивати: прокляте переекзаменування висіла над душею.

Найприкріше було те, що іспит був дурний і зовсім неважливий: історія релігії. Лекцій з цього предмету було мало, а з тих, що були, половину я прогуляла — як, зрештою, зробили й багато інших студентів. Всі були впевнені, що такої нісенітниці суворо не питатимуть, тим більше що іспит цей був останнім у навчальному році. Однак, я все ж таки трохи позаймалася і, як мені здавалося, досить підготувалася: я погортала подружкині конспекти і виписала з підручника всі найбільш суттєві визначення, постаравшись навіть їх запам’ятати.

Квиток здався мені дуже простим: Християнство. Основні принципи та положення християнського вчення». Все було ясно: спочатку треба дати визначення християнства, потім пояснити, розширити, поглибити тощо. – Коротше кажучи, наговорити побільше і переконливіше. Звичайний і багато разів перевірений спосіб складання подібних іспитів.

Я мало не першою зголосилася відповідати, бажаючи якнайшвидше всього цього позбутися і кинутися з головою в довгі літні канікули… Але на мене чекав сюрприз.

– Що у вас? Християнство, – сказав професор, прочитавши мій квиток. – Слухаю вас.

— Християнство — це одна із світових релігій, що з’явилася в першому столітті нашої ери, — жваво почала я. — Основою християнства є вчення про міфічного Христа, який нібито прийшов на землю, щоб урятувати людство. Християнство зародилося у східних провінціях Римської імперії.

– Зачекайте, – перебив мене професор. — Розкажіть докладніше про суть християнства.

«Про сутність? Та я все сказала… У всякому разі, все, що знала. Але визнаватись у цьому було, звичайно, не можна, і я почала викручуватися.

— Сутність християнства полягає у вченні про Христа. Відповідно до цього вчення, Христос прийшов на землю, щоб урятувати людство.

— Так, ви вже сказали, — знову перебив мене професор. — Ось я і прошу вас докладніше пояснити, щоб я побачив, що ви це розумієте. Отже?

Я мовчала. Звідки мені було знати, що він так копатиметься? Взагалі це нечесно!