6. Осія прислухається до голосу Бога

Невдовзі після їх одруження, Гомер завагітніла і народила сина. В домі Осії, зібралась вся його рідня. Найпершими прийшли батьки Осії та Гомер. Потім зібрались інші родичі. Вони прийшли до Осії, як тільки почули звістку, що Гомер народила хлопчика.

Беер привітав Осію з народженням сина. Він обійняв його і сказав, що для нього це дуже щасливий день. Тепер він знатиме, що у нього є продовжувач роду. Тесть Дівлаїм, теж був радий народженню внука. Він поздоровив Осію з народженням сина і запропонував свою допомогу у вирішенні клопотів. Осія подякував Дівлаїму за  турботу.

Крім них, в домі зібралось багато жінок. Вони радісно лепетали, і обговорювали якісь питання. За будь-яку ціну жінки намагались допомогти Осії та Гомер у вирішенні клопотів, які стосуються новонародженого. Вони заходились коло молодої мами та її немовляти. Їх бажання допомогти тішило Осію. Гомер тримала немовля на руках, погойдувала його і, при цьому намагалась спілкуватись з жінками. Вони, по черзі підходили подивитись на хлопчика і виказували своє захоплення  первістком. 

– Ти вже вирішив, як назвеш сина? — запитав тесть Осію.

– Так! Я хочу назвати його на честь нашого міста.

– Тобто?! — Дівлаїм зробив такий вираз обличчя наче він не зрозумів, що мав на увазі його зять.

– Я вирішив дати йому ім’я Їзреель.

– Ти жартуєш?! — не стримавшись вигукнув Дівлаїм. – Чому саме Їзреель?

– Ну, по-перше — почав пояснювати Осія, – по єврейській традиції ім’я буде визначати долю людини. А я знаю, що його доля буде залежати від середовища в якому він росте. І де ж він буде жити, як не в Їзреелі?! – Осія дивився так наче все пояснив і ніяких питань виникати не повинно. Тесть подивився на Беера (батька Осії) так, наче чекав від нього підтримки. Не отримавши її, він почав сумніватись у своїй позиції.

Гомер вступилась за батька.

– А чому ти не хочеш обрати ім’я, когось із твого роду? Напевно, імена твоїх рідних теж використані з певною метою. Якщо ти обереш ім’я, одного із своїх родичів ти будеш слідувати тій меті, яку визначили твої пращури.

Всі присутні чекали відповіді Осії.

– Добре! — здався Осія. — Я вам поясню чому я так вирішив.

Він заходився роз’яснювати хід своїх думок.

– Коли я обирав ім’я своєму сину, я обирав для нього долю не лише свого роду, а і долю всього міста Їзреель. Я хочу, щоб ім’я мого первістка було не просто наслідуванням долі когось із моїх родичів. Я вважаю, що він достойний отримати іншу долю. Його ім’я буде символізувати долю всього міста. Мій син буде уособлювати молоде покоління міста Їзреель перед яким будуть відповідати ті хто ним керує. Пройде небагато часу і Господь покличе до відповідальності, навіть династію царя Єгу за всю кров жителів нашого міста Їзреель. Доречі царству Північного Ізраїлю буде покладено кінець.

Всі присутні були шоковані словами Осії. Вони переглянулись між собою, потім подивились на Гомер і не розуміли, що Осія хоче сказати. Погляд Гомер був спокійним. Вона дивилась так, наче давала всім зрозуміти, що, дивуватись не потрібно. Її погляд промовляв, щось на зразок: «Я, вже звикла до подібних дивацтв чоловіка, тому не переймайтесь».

– Добре! Вирішила закінчити обговорення Гомер. — Якщо Осія вирішив назвати сина Їзреелем, то нехай так і буде. На цьому вирішення питання про ім’я сина закінчилось. Вони ще трохи поговорили на інші теми, а потім розійшлися. Дитині потрібно було відпочивати.