3. Вечірка по їзреельськи

Звичайно Ісая мав, лише приблизне уявлення про поклоніння ідолам, він ніколи не брав у них участі. Але він знав які негативні наслідки приносить із собою цей поганський звичай. Ісая пригадав свого друга Осію, якого бачив сьогодні вранці і зрозумів його смуток. Сьогодні в Ізраїлю відмічалось язичницьке свято, яке святкувало все доросле населення країни. Сьогоднішній випадок приготування молоді до жертвоприношення, якраз був прикладом того, як молодь відмічає це свято.

Ісая дістався до готелю. Він запитав у хазяїна готелю чи відмічається сьогодні якесь свято і той відповів Ісаї, що дійсно сьогодні в Їзреелі святкується язичницьке свято на честь богів.

І довго воно святкується? — запитав Ісая.

Починають святкувати увечері і продовжують до самого ранку — відповів хазяїн готелю.

А чому ж ви мені вранці не сказали про свято — не заспокоювався  Ісая.

Тому, що ви юдейський священик і самі повинні розуміти, що ми ізраїльтяни не дуже ділимось з юдеями стосовно своїх звичаїв — пояснив хазяїн готелю. 

Ісаю почало дратувати це спілкування з хазяїном готелю і він вирішив піти у свій номер. Завтра йому потрібно було відправлятись назад у свою країну, тому він повинен виспатись.

Наступного ранку, в неділю Ісая почав збиратися в дорогу, щоб їхати додому. Він взяв свої речі і спустився на перший поверх готелю. Хазяїн готелю приготував йому сніданок і Ісая сів за стіл для того, щоб поїсти. Настрій у Ісаї був поганий, йому не сподобалось перебування в Ізраїлі. Вчорашнє свято доповнили ці неприємні враження. Хазяїн готелю помітив, що його молодий гість сидить похмурий і про щось думає. Він пригадав, що вчора ввечері Ісая був похмурий і про себе подумав, що це мабуть через те, що він не повідомив свого клієнта про свято.

Хазяїн підійшов до Ісаї і вибачаючись промовив до нього: «Якщо вам, наступного разу захочеться відпочити в наших краях ви можете приїхати на День нашого царя. Це свято відбувається п’ятнадцятого травня по місячному календарю, тобто рівно через один місяць після юдейської Пасхи. Я добре розумію, що в Юдеї у вас немає такої можливості вільно відпочити в своє задоволення: з гарними дівчатами, яких так багато в Ізраїлі. Ви можете приїхати в Їзреель — усміхнувся хазяїн готелю. Ви молодий чоловік, я розумію, що вам хочеться повеселитись. Навіть якщо у вас немає знайомих в цьому місті з ким би можна було відмітити свято, у нас для цього є особливі клубні місця. Це вже зовсім дорослі розваги, вони не для молоді. Якщо у вас є гроші, то ви можете там бути. Там є все: і жертва, і священики жертівників на пагорбах, які приносять жертву богам, і професійні дівчата, які допоможуть вам із насолодою поклонятись сирійським та фінікійським богам. А на державні свята, такі як, наприклад день нашого царя, там відбувається особливе дійство. Воно полягає у принесенні богу особливої жертви. Я вас запевняю, таке не кожен день побачиш. Учорашні дитячі забавки, які ви бачили на горі не зрівняються з тим дійством, яке ви побачите на взгір’ї. Тому не засмучуйтесь, є речі кращі за ті, що ви пропустили. Краще приїжджайте до нас у наступному році на свято нашого царя — хазяїн готелю підморгнув Ісаї і відійшов від нього, начебто по своїх справах.

Ісая сидів з широко розкритими очима і явно був здивований. Куди я попав, що тут відбувається? — думав про себе молодий священик — у що перетворилась прекрасна земля, чудова країна? Обличчя Ісаї прийняло такий самий вираз, як у Осії, коли той приходив до нього в номер вчора. 

Ісая встав, підійшов до хазяїна готелю і розплатився з ним за перебування у готелі. Потім він попрямував до дверей і вийшов з готелю. Ісая поїхав з Їзреелю до себе в Юдею.