2. Нарада нечестивих

Думки про нову небезпеку не давали Єровоаму спокою. Він вирішив застосувати упереджувального удару. Своєю ціллю він обрав Владику Господа, у Ньому він бачив свого ворога. Через неділю Єровоам покликав губернаторів, які правили десятьма регіонами Північного Ізраїлю.

Панове губернатори! — звернувся до присутніх Ровоам. Нашому правлінню над Ізраїлем загрожує реальна небезпека, скоро ми можемо позбутися нашої влади. Присутні занепокоїлись, і очікували коли цар пояснить їм свої тривоги.

Справа в тім, що дуже скоро ми, з вами можемо не контролювати наш народ. Серце ізраїльтян знаходиться далеко звідси, ми не володіємо ним. Їхнє серце знаходиться там де знаходиться Владика Господь, його резиденція в єрусалимському храмі. Для мене ця територія в недосяжності, і для вас теж.

Що ви маєте на увазі ваша величносте? — запитав один з губернаторів.

Я маю на увазі, що храм знаходиться в Єрусалимі, там же знаходиться і престол Ровоама, сина царя Соломона – мого ворога. Якщо Ровоам заволодіє серцем ізраїльтян, то  мені кінець і вашій владі теж кінець. Згадайте, що саме ви запросили мене царювати над вами, а я в подяку поділився з вами своєю владою. Зараз існує реальна небезпека для мене і для вас усіх. І ця небезпека йде від Ровоама і від Владики Господа. Я запевняю вас, що Ровоам обов’язково використає поклоніння Богу для того, щоб розібратися зі мною. Я вже мало не лишився свого життя від його батька Соломона і тепер відчуваю цю загрозу від його сина. Якщо весь Ізраїль повстане проти мене, то я не переживу такої ганьби. Питання чи будуть ізраїльтяни поклонятися Владиці Господу є для мене самим актуальним життям, це для мене питання життя і смерті.

Шановний цар! — звернувся один із губернаторів. Наші батьки, діди і всі ізраїльтяни присвячують Владиці Господу дуже багато часу на протязі року. На початку року вони святкують Новий рік або Свято труб (трубного зову). Це свято розпочинається приблизно у вересні – жовтні і триває, майже 20 днів. В ці дні у нас відмічають три свята, які є частиною новорічних свят. Це єврейський Новий рік, день очищення і свято кущів. Але я розумію, що найбільшу проблему для вас становить саме свято Пасхи, яке святкується в середині єврейського року. В ці дні наш народ покидає свою країну і повністю віддається поклонінню, святкуванню і весіллю перед Богом. Найприкріше те, що він робить це не у себе вдома.

Так губернаторе, ти все правильно зрозумів — відповів йому цар.

Я пропоную вам замінити традиційне свято Пасхи на інший святковий день, який буде святкуватись через декілька днів після Пасхи. Так ми проведемо аналогію зі святом Пасхи. Проявіть тверду царську волю і установіть це свято, як державне свято. Його також можна буде відмічати, як і свято Пасхи. Весь народ буде знати, що це царське свято, і що його потрібно відмічати разом із царем у себе вдома, в Північному Ізраїлі — продовжив губернатор.