2. Еліта Їзреелю

З часу останньої зустрічі старійшин пройшло десять днів. Арам був у своєму домі, він збирав речі. Місяць по тому він отримав запрошення переїхати до столиці країни міста Самарії.

До будинку зайшов Пагііл.

– Привіт синку! — привітався Арам.

– Здрастуй батьку – Промовив у відповідь Пагііл.

– Я перевіряю чи всі речі я зібрав на завтра, — не відриваючись від свого заняття вимовив Арам.

– Добре батьку — трохи з сумом і, трохи з радістю вимовив Пагііл.

Він спостерігав, як Арам перевіряє зібрані речі. Батько вийшов з кімнати і пішов щось шукати. Пагііл залишився стояти. Він пройшовся по кімнаті і почав пригадувати своє дитинство, життя з батьками. Сьогодні був останній вечір із батьками. Завтра зранку і батько, і матір залишать місто Їзреель.

Півроку тому назад цар Ахав запропонував Араму переїхати в столицю країни, де він повинен був вчити царських дітей. Арам мав репутацію дуже розумного і досвідченого чоловіка, а тому цар зацікавився ним. В Самарії його очікувало повністю забезпечене життя. Йому давали будинок, гарний заробіток і додаткові привілеї. Крім цього це був шанс закріпитися за царським двором. Арам розраховував, що він зможе зробити гарну кар’єру в столиці і через деякий час його син Пагііл переїде до нього.

Арам зайшов до кімнати. Він зупинився біля Пагііла і почав перебирати в пам’яті чи нічого він не забув. Пагііл стояв біля нього і очікував.

– Наче нічого не забув. — Підвів підсумки Арам. – Добре, на завтра у мене все готово. Він потер задоволено руки.

– Ну, що синку! Завтра з ранку ми з матір’ю будемо виїжджати.

Він покликав слугу і наказав йому подавати вечерю.

– Батьку! — звернувся Пагііл до Арама. — Мене непокоїть один момент. Арам зосередився. Він приготувався вислухати сина.

– Хотів просто знати твою думку поки ти ще в Їзреелі.

– Стосовно чого? — Запитував Арам.

– Мене цікавить твоя думка з приводу конфлікту царя та Навота. Ти можеш дати об’єктивну оцінку цій ситуації?