2. Еліта Їзреелю

По східному звичаю підлога була устелена покривалами зі шкіри тварин. Посеред кімнати стояв дуже низький стіл для їжі. Зібрання було звичайною зустріччю, яка носила неофіційний характер. Гості збиралися, щоб поговорити на розважливі теми. Зазвичай, на таких зібраннях збиралось небагато людей. Це були постійні відвідувачі, які весь час спілкувались між собою. Їх спілкування нагадувало, щось на зразок клубу.

Батько Прагііла теж входив до цього клубу. Він був зі священицького роду. Це, звичайно говорило про благородне походження Арама, але з часом священицьке походження сильно втратило свої переваги. Дід Арама був останнім в їх роді хто займав священицьку посаду. Його син, тобто батько Арама, вже не хотів бути священиком. На жаль, кардинальні зміни в суспільному житті країни примушували священиків шукати іншу роботу. Суспільні реформи першого царя Північного Ізраїлю Єровоама завдали нищівного удару по суспільству. Сильно постраждала еліта країни, зокрема священики. Щоб утриматись на плаву деякі з них змінювали своє заняття. Наприклад, батько Арама зберіг зв’язки зі знаттю Їзреелю. Завдяки цьому він зміг отримати непогану посаду. Його син Арам теж, не вдарив лицем у бруд і знайшов своє місце серед еліти міста.

Не зважаючи на катастрофічні події, викликані реформою царя Єровоама, місто Їзреель розвивалось. Навіть не зрозуміло чим це було викликано. Як правило, після кризових подій країна переживає сильний занепад, але не в цьому випадку. Населення Їзреелю виявилось напрочуд життєздатним. Це були справжні, підприємливі ізраїльтяни. Їх місто багатіло і їм посміхалася доля. Можна сказати, що це були щасливчики долі.

– Ви чули про останні події в нашому місті? — запитав старійшина Асір.

Всі мовчали. Вони не поспішали дізнаватись, що знає їх приятель. Вони очікували, що ось накриють на стіл і вони спокійно зможуть поговорити. Зазвичай розмова була спокійною, ніхто не поспішав. Вкінці робочого дня всі присутні були трохи стомленими, а тому не мали бажання збуджувати себе зайвими емоціями. Єдиною людиною, яка була трохи збудженою був господар будинку Арам.

– А справа стосується нашого знайомого Навота. — продовжив Асір. – Він таке сьогодні утворив, що краще б нам не знати.

– А що трапилось? – запитав старійшина Ахаз.

– Пам’ятаєте, що сьогодні в місті знаходиться цар Ахав. Так ось Навот дивним чином зміг зустрітись із царем. — Всі присутні оживились.

– І мало того, що він зустрівся з царем. Він такого йому наговорив, що той мало не провалився з сорому. — продовжив Асір. — Він принизив самого царя.

– А що сталося — наперебій запитували всі присутні. Звістка про приниження царя була неймовірною.

– Він відмовився визнавати владу царя. — Заявив Асір – Сказав, що цар Ахав — злодій і, що Господь його захистить від посягань Ахава.