Граф Олексій Миколайович Толстой (29 грудня 1882 (10 січня 1883) - 23 лютого 1945) - російський і радянський письменник, громадський діяч з роду Толстих. Академік АН СРСР (1939) та АПН РРФСР (1944). Автор соціально-психологічних, історичних та науково-фантастичних романів, повістей та оповідань, публіцистичних творів.
by Толстой, О. М. —“Арізона” повернула до Золотого острова. Гарін вирішив завдати удару в самісіньке серце повстанців — захопити великий гіперболоїд та шахту. Гарін був упевнений в собі, рішучий, веселий, — до нього знову повернувся гарний настрій. Вранці наступного дня помічник капітана,…
by Толстой, О. М. —Вранішня зоря зійшла на безхмарному небі. Рожевою парою курився океан. Гарін, перехилившись з вікна гондоли дирижабля, ледве в бінокль помітив глибоко внизу вузеньку шкаралупу яхти. Вона дрімала на дзеркальній воді, що просвічувалася крізь легке млисте покриття. Дирижабль…
by Толстой, О. М. —Тільки-но Гарін — один в закритій машині — помчав центральними вулицями міста, розвіявся будь-який сумнів: він вчасно накивав п’ятами. У робітничих районах та передмістях гули стотисячні юрми… Подекуди вже майоріли полотнища революційних прапорів… Поперек вулиць квапливо…
by Толстой, О. М. —Секретар — найелегантніша людина у Сполучених Штатах — лежав ниць, учепившись закляклими пальцями в килим: він помер, навіть не крикнувши. Гарін, покутуючи тремтливі губи, повільно засовував у кишеню променевий револьвер. Потім підійшов до низеньких сталевих дверей. Набрав на…
by Толстой, О. М. —Двері з капітанської каюти відчинено навстіж. На койці лежав Янсен. Яхта ледве посувалася. Серед тиші чути, як розбивалась об борт хвиля. Бажання Янсена збулося, — він знову був в океані, один з мадам Ламоль. Він знав, що помирає. Кілька днів боровся за життя, — наскрізна…
by Толстой, О. М. —— Усі ваші розпорядження виконано, пане диктатор… Гарін замкнув вихідні двері на ключ, підійшов до плоскої книжкової шафи і праворуч од неї провів рукою. Секретар сказав усміхаючись: — Кнопка потаємних дверей ліворуч, пане диктатор… Гарін швидко, здивовано глянув на…
by Толстой, О. М. —Хмари палаючої нафти огортали Золотий острів. Після урагану настав штиль, і чорний дим піднімався до безхмарного неба, кидаючи на воду океану величезну тінь на декілька кілометрів. Острів видавався мертвим, і тільки з боку шахти, як завжди, весь час поскрипували черепки…
by Толстой, О. М. —Янсен біг порожніми, неосвітленими кімнатами палацу. З гуркотом і шипінням накидався прибій на веранду. Свистів вітер, хиталися віконні рами. Янсен кликав мадам Ламоль, прислухався, страшенно стривожений. Він побіг униз, на половину Гаріна, мчав саженними стрибками по сходах.…
by Толстой, О. М. —Події на Золотому острові почалися надвечір двадцять третього червня. Цілий день бушував океан. Грозові хмари повзли з південного заходу. Тріщало небо від вогневих зигзагів. Водяний пил мчав шаленим туманом через увесь острів. Наприкінці дня гроза вщухла, блискавки шугали…
by Толстой, О. М. —Сивий високий камердинер, у ліврейному фраку і в панчохах, тихо зайшов до почивальні, поставив чашку шоколаду та бісквіти на нічний столик і з тихим шелестом розсунув штори на вікнах. Гарін розплющив очі: — Цигарку. Цієї російської звички — курити натщесерце — він не…