Header Background Image

    Куліш, Пантелеймон

    Пантелеймон Олександрович Куліш (1819–1897) — визначний український письменник, перекладач, історик та громадський діяч, автор першого українського історичного роману «Чорна рада». Він є ключовою фігурою українського відродження XIX ст., творцем фонетичного правопису («кулішівки») та перекладачем Біблії на українську мову.
    Stories 2
    Chapters 10
    Words 27,0 K
    Comments 0
    Reading 2 hours, 14 minutes2 h, 14 m
    • Розділ 3 Cover
      by Куліш, Пантелеймон Заглянув Черевань у пекарню: — Е, — каже, — да се ж ти мені й жениха привіз, пане бгате! (А в пекарні давно вже сидів Петро Шраменко, розмовляючи з Череванихою і з її дочкою Лесею). Бач, як у їх весело, не так, як у нас! Щебечуть, наче горобці. Що то за милий вік молодецький! Веди ж,…
    • Розділ 2 Cover
      by Куліш, Пантелеймон Скоро ввійшов ото Шрам у пасіку, іще не помоливсь і святому Зосимові, що стоїть по пасіках, як слухає — у Череваня щось іграє. — Е, да се в вас і бандура! — І бандура, — каже Василь Невольник, — та ще чия бандура! — Так се в вас божий чоловік? — спитав тоді Шрам. — А то хто ж би…
    • Розділ 1 Cover
      by Куліш, Пантелеймон По весні 1663 року двоє подорожніх, верхи на добрих конях, ізближались до Києва з Білогородського шляху. Один був молодий собі козак, збройний, як до війни; другий, по одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду —…
    • Дівоче серце Cover
      by Куліш, Пантелеймон (Ідилія) І Ой у неділю рано-пораненьку,Ой то ж не у всі дзвони дзвонили,Як у вдовинім дому гомоніли... Єсть така пісня, і дуже жалібна вона. Було, як співає наш кобзар Архип, то й сам плаче. Отже, якби не вмер Архип, то ще б зложив, може, й жалібнішу пісню про нашу вдову, на прізвище…
    • Січові гості Cover
      by Куліш, Пантелеймон (Споминки старого діда) Еге, добродію! сидимо оце ми з вами на пасіці — ні гадки!.. Божа бджола гуде, кругом гречки біліють... а колись гули кругом мене не такі бджоли: козики гули, небожата, да ще не гетьманці — сама січова воля, добродію... Переїв я всякого хліба: помагав і панам…
    • Мартин Гак Cover
      by Куліш, Пантелеймон І Мартин Гак (розказує було молодшим людям прадід мій) був чоловік старосвітського заводу. Тепер уже таких людей по-над Росавою й не зуздриш. Що то за зрост був у того чоловіка! що за врода козацька! На виду — мов той казан, що тільки зараз у котляра з-під молота вийшов: червоний,…
    • Гордовита пара Cover
      by Куліш, Пантелеймон (Бабусине оповідання) І Снігом віконечко наше забило... Завірюха... Як то нашим тепер серед шляху? Ростіть скорійш, хлоп'ята, на підмогу татусеві. І матері нема щось довго з річки. Ростіть, ростіть, дівчаточка! Добре сидіти в теплому запічку за старими головами... А як я осталась на…
    • Орися Cover
      by Куліш, Пантелеймон (Ідилія) І Співають у пісні, що нема найкращого на вроду, як ясная зоря в погоду. Отже, хто бачив дочку покойного сотника Таволги, той би сказав, може, що вона краща й над ясную зорю в погоду, краща й над повний місяць серед ночі, краща й над саме сонце, що звеселяє й рибу в морі, і…
    • Очаківська біда Cover
      by Куліш, Пантелеймон Бував тут колись часто у нас у монастирі полковник козацький з того боку Дніпра; звав ся Перепелиця. То було як зачне росказувати про давнії войни, так умора та й тілько. Що — каже — тепер за войни? То як колись наші Задніпрянські козаки войовали, так, так! То — каже — народ храбрий…
    • Циган Cover
      by Куліш, Пантелеймон (Уривок з казки) Був собі колись якийсь-то циган, та такий же то прогіркий п'яниця, що й не приведи господи! Чи є у його яка копійчина, так і несе її у шинк, чи яка жупанина — він і її туди ж пре! А жінка з дітьми, голі й босі, пропадають без хліба. Танцюють-танцюють халяндри, пішовши…
    Email Subscription
    Note