Олекса́ндр Рома́нович Бєля́єв (4 (16) березня 1884 — 6 січня 1942) — російський письменник-фантаст, один із засновників радянської наукової фантастики. Відомий також як «російський Жуль Верн».
by Бєляєв, Олександр —Димить, потріскує нафтовий каганець, видовбаний у скелі. Гніт — витіпане волокно. Червонувате, мерехтливе полум’я освітлює трьох людей, що сидять на «матрацах» з моху. Бліде, виснажене лице з мішками під очима і сивою бородою. Квадратне, міцне обличчя рудобородого. І поруч…
by Бєляєв, Олександр —У Цандера стало звичкою: щоранку після сніданку ловити радіо. Він методично, за планом пробував усілякі комбінації на довгих, коротких, ультракоротких хвилях — і все дарма. Ефір мовчав. Цандер випромінював сигнали, говорив і навіть сердито кричав у мікрофон: — Алло! Алло!…
by Бєляєв, Олександр —— Осінь і на Землі нерадісна, а на Венері вона жахлива: Живеш наче під душем. Брр! За день двадцять змін. Гарячий вітер змінюється крижаним, теплий дощ — градом, тиха погода — ураганом, і тумани, постійні тумани, — казав Блоттон, сидячи біля печери. — На Землі є де…
by Бєляєв, Олександр —Коли Еллен побачила Блоттона, вона голосно скрикнула. І важко сказати, чого було більше в її крику — радості чи жаху. — О Генрі!.. Здичавілий лорд, не звертаючи увагу на Еллен і леді Хінтон, кинувся до казанка з учорашньою рибою, вийняв її руками і почав жадібно їсти,…
by Бєляєв, Олександр —Густішав підлісок хвощів і папороті, густішав морок. Розбігалися злякані дрібні ящери, стороною проповз довжелезний товстий чорний змій. Велетенські павуки плели справжні тенета. Павутиння було таке міцне, що його доводилося розрізати ножем. Кумедні м’ясисті комахи…
by Бєляєв, Олександр —— От вам і кам’яновугільний період, — сказав Текер. — Чим не лепідодендрон? Висота двісті-триста футів. Дивіться, на висоті футів сорок стовбур розгалужується надвоє, кожне розгалуження ділиться знову на два ще і ще раз. На верхівках плодові шишки. Гілки вкриті довгими…
by Бєляєв, Олександр —Уранці прокинулися в опаловому тумані. — Пахне духами! — вигукнула Делькро, вдихаючи повітря. — Чи не розлили ви духи, Еллен?.. — У мене нема духів… — Може, ви, Амелі?.. Звідки ж такий сильний запах? Вітер розірвав завісу туману. Півострів, який вчора був…
by Бєляєв, Олександр —Ганс і Текер повернулися до вечері — до вбогої вечері з галет. — На жаль, ми не знайшли слідів лорда Блоттона, — сумно сказав Текер. Про пір’я і сліди крові він не згадав, щоб не ятрити серце нареченій. Очі Еллен і так були червоні від сліз. Наприкінці вечері Цандер…
by Бєляєв, Олександр —Полого спускаючись, вони йшли ущелиною по висохлому річищу «сезонної» річки. Де-не-де в ущелинах ще лежав сніг, від нього, перетинаючи шлях, текли невеликі ручаї. — Погане місце! — бурчав Ганс. — Якщо тут з печери вилізе якийсь гад, то не втечеш… І злива, клята, не вщухає.…
by Бєляєв, Олександр —— Така, мабуть, була Земля в перші дні творення, — сказав єпископ, стояки біля ілюмінатора. — Коли Господь Бог ще не відокремив сушу від води, — додала Хінтон. Весна наближалася незвично швидко. День збільшувався, але сонця не було видно. Густий, білий, мов вата,…