Header Background Image

    Толстой, О. М.

    Граф Олексій Миколайович Толстой (29 грудня 1882 (10 січня 1883) - 23 лютого 1945) - російський і радянський письменник, громадський діяч з роду Толстих. Академік АН СРСР (1939) та АПН РРФСР (1944). Автор соціально-психологічних, історичних та науково-фантастичних романів, повістей та оповідань, публіцистичних творів.
    Книжки 2
    Розділи 163
    Усього слів 101,7 K
    Comments 0
    Читати 8 годин, 28 хвилин8 h, 28 m
    • Розділ 75 Cover
      by Толстой, О. М. Роллінг прокинувся від вранішнього холоду. Палуба була мокра. Зблякли вогні на щоглах. Затока і місто були ще в тіні, але дим над Везувієм уже рожевів. Роллінг оглядав сторожові вогні, обриси суден. Підійшов до вахтового, постояв коло нього. Пирхнув носом. Зійшов на капітанський…
    • Розділ 74 Cover
      by Толстой, О. М. — Візнику, жени, жени щодуху… Я слухаю, мадам Ла-моль… Отже… Поки я чекав у курильній… — Я пішла до себе в кімнату. Скинула капелюшок і плащ… Я не помітила, що шафу, котрою були заставлені двері в сусідній номер, відсунуто. Не встигла я підійти до дзеркала, відчиняються…
    • Розділ 73 Cover
      by Толстой, О. М. — Мадам Зоє, не турбуйте себе марно: телефон і дзвінки перерізано. Зоя знову сіла на край ліжка. Зла посмішка судомила їй губи, Стась Тиклінський розсівся посеред кімнати в кріслі, підкручував вуса, розглядав свої лаковані черевики. Курити він все-таки не наважувався — Зоя…
    • Розділ 72 Cover
      by Толстой, О. М. У портьє готелю Зоя запитала, чи немає кореспонденції на ім’я мадам Ламоль. їй подали радіотелефопограму без підпису: “Чекайте до вечора в суботу ”. Зоя знизала плечима, замовила кімнати і поїхала з Янсеном оглядати місто. Вони ходили із крамниці в крамницю, — Зоя купувала…
    • Розділ 71 Cover
      by Толстой, О. М. — Капітане Янсен, я хочу висадитися на берег. — Єсть. — Я хочу, щоб ви поїхали зі мною. Янсен зашарівся від задоволення. За хвилину шестивеслова лакована шлюпка легко впала з борту “Арізони” у прозору воду. Троє смагляво-червоних матросів сковзнули канатом на банки.…
    • Розділ 70 Cover
      by Толстой, О. М. Хлинов перший звернув увагу на дивний клубочок світла високо в небі. — А ось ще один, — сказав він тихо. Вони зупинилися на половині дороги над кручею і дивилися, підвівши голови. Нижче першого, над обрисами дерев, виник другий вогняний клубок і, розкидаючи іскри, як…
    • Розділ 69 Cover
      by Толстой, О. М. Вольф не зовсім не мав рації, коли запевняв, що у Гаріна бризнули скалки черепа. Коли Гарін, на секунду замовкнувши перед мікрофоном, потягнувся по сигару, що диміла на краю столу, слухова чашечка з ебоніту, котру він притискав до вуха, щоб контролювати свій голос під час передачі,…
    • Розділ 68 Cover
      by Толстой, О. М. Двадцять восьмого зранку на міській площі в К. збиралися купками обивателі і, одні зачудовано, інші з якимсь острахом, обмірковували дивні прокламації, приліплені жованим хлібом до стін будинків на перехрестях. “Ні власті, ні адміністрація заводу, ні робітничі спілки, —…
    • Розділ 67 Cover
      by Толстой, О. М. Невеликий і кремезний чоловік з напівсивим волоссям, пригладженим на гладкий проділ, у голубих окулярах, що прикривали хворі очі, стояв край кахельної грубки і, опустивши голову, слухав Хлинова. Спершу Хлинов сидів на дивані, потім пересів на підвіконня, потім почав бігати по…
    • Розділ 66 Cover
      by Толстой, О. М. Решту дня Вольф і Хлинов провели в К. Блукали вулицями, балакали про різні дрібнички з місцевими жителями, вдаючи з себе туристів. Тільки-но містечко завмерло, Вольф і Хлинов попрямували в гори. Над північ вони вже піднімалися схилом у сад Штуфера. Було вирішено оголосити себе…
    Email Subscription
    Note