Header Background Image

    Толстой, О. М.

    Граф Олексій Миколайович Толстой (29 грудня 1882 (10 січня 1883) - 23 лютого 1945) - російський і радянський письменник, громадський діяч з роду Толстих. Академік АН СРСР (1939) та АПН РРФСР (1944). Автор соціально-психологічних, історичних та науково-фантастичних романів, повістей та оповідань, публіцистичних творів.
    Книжки 2
    Розділи 163
    Усього слів 101,7 K
    Comments 0
    Читати 8 годин, 28 хвилин8 h, 28 m
    • Розділ 5 Cover
      by Толстой, О. М. Дача в чахлому березовому гайочку видавалася нежилою — ґанок згнив, вікна позабивані дошками поверх віконниць. У мезоніні вибиті шибки, роги в будинку під рештками ринв заросли мохом, до підвіконня вигналася лобода. — Ваша правда — там живуть, — сказав Шельга, оглянувши…
    • Розділ 4 Cover
      by Толстой, О. М. Коли з рожевої зірниці над заростями островів зійшло сонце, Тарашкін хруснув м’язами і подався на подвір’я клубу збирати тріски. Час був шоста година на початку. Грюкнула хвіртка, і вологою доріжкою, ведучи велосипеда, ввійшов Василь Віталійович Шельга. Шельга був добре…
    • Розділ 3 Cover
      by Толстой, О. М. У Ленінграді на світанку поблизу бонів Гребної школи, на річці Крестовці, спинився двовесловий човен. З нього вийшло двоє, і коло самісінької води відбулася в них коротка розмова: говорив тільки один — різко і владно, другий дивився на повноводу, тиху, темну річку. За…
    • Розділ 2 Cover
      by Толстой, О. М. До під’їзду готелю тихо підкотив роллс-ройс — довга машина з кузовом Із червоного дерева. Швейцар, брязкаючи ретяззю, заспішив до дверей, що обертаються. Перший увійшов жовтаво-блідий чоловік, невеликий на зріст, з чорною, коротко підстриженою бородою, з роздутими ніздрями…
    • Розділ 1 Cover
      by Толстой, О. М. У цьому сезоні діловий світ Парижа збирався на сніданок до готелю “Мажестік”. Там можна було зустріти зразки всіх націй, окрім французької. Там поміж стравами точилися ділові розмови й укладались угоди під звуки оркестру, бахкання корків та жіноче щебетання. У розкішному…
    • Голос кохання Cover
      by Толстой, О. М. Хмари снігу летіли по Ждановській набережній, повзли поземкою по тротуарах, лапатий сніг несамовито кружляв навколо розгойданих ліхтарів. Засипало під’їзди й вікна, за річкою хуртовина бушувала, в парку аж гуло. Набережною ішов Лось, піднявши комір і зігнувшись назустріч…
    • Земля Cover
      by Толстой, О. М. Алмазні поля були слідами проходження блукаючої в просторах комети. Довгий час апарат, втягнений у її тяжіння, пробирався серед небесного каміння. Швидкість його без упину збільшувалася, діяли абсолютні закони математики — потроху напрямок польоту яйця і метеоритів змінився:…
    • Небуття Cover
      by Толстой, О. М. — Ну що, Мстиславе Сергійовичу, — живі? Обпекло рот. Рідкий вогонь пішов по тілу, по жилах, по кістках. Лось розплющив очі. Курна зірочка горіла над ним зовсім близько. Небо було дивне — жовте, стьобане, мов скриня. Щось стукало, стукало рівномірно, тремтіла курна…
    • Втеча Cover
      by Толстой, О. М. Військовий корабель кружляв деякий час над скелями Священного Порога, потім одплив у напрямку Азори й десь там сів. Тільки тоді Іха й Гусєв змогли спуститися вниз. На витоптаному майданчику вони побачили Лося, — він лежав недалеко від входу до печери, уткнувшись обличчям в…
    • Хао Cover
      by Толстой, О. М. — Сину Неба, Сину Неба! — покликав тоненький голос. Гусєв і Лось підходили до садиби від гаю. З блакитних заростей висунулося гостроносе личко. Це був механік Аеліти, хлопчик у сірій шубці. Він сплеснув руками й почав пританцьовувати, обличчя в нього морщилось, як у тапіра.…
    Email Subscription
    Note