Header Background Image

    Толстой, О. М.

    Граф Олексій Миколайович Толстой (29 грудня 1882 (10 січня 1883) - 23 лютого 1945) - російський і радянський письменник, громадський діяч з роду Толстих. Академік АН СРСР (1939) та АПН РРФСР (1944). Автор соціально-психологічних, історичних та науково-фантастичних романів, повістей та оповідань, публіцистичних творів.
    Книжки 2
    Розділи 163
    Усього слів 101,7 K
    Comments 0
    Читати 8 годин, 28 хвилин8 h, 28 m
    • Розділ 25 Cover
      by Толстой, О. М. Двійка — двовеслова дволопатева гічка з червоного дерева, красива, як скрипка, — вузенькою смужкою ледве сунула по дзеркальній річці. Обидві пари весел плазом ковзали по воді. Шельга і Тарашкін у білих трусиках, да пояса голі, з шершавими від сонця спинами й плечима, сиділи…
    • Розділ 24 Cover
      by Толстой, О. М. Тут не було ні блискучого потоку автомобілів, ані бездіяльних людей, що скручують собі в’язи, дивлячись на вікна магазинів, ані запаморочливих жінок, ані індустріальних королів. Стоси свіжих дощок, гори каміння, посеред вулиці визвали синьої глини і розкладені збоку тротуару,…
    • Розділ 23 Cover
      by Толстой, О. М. Гарін і Віктор Ленуар підійшли до невеликого цегляного горнила під ковпаком. Поряд на столі лежали низками пірамідки. На горнилі стояло ребром товсте бронзове кільце з дванадцятьма фарфоровими чашечками, розміщеними по його обідку. Ленуар запалив свічку і, дивно посміхаючись,…
    • Розділ 22 Cover
      by Толстой, О. М. Вийшовши з поштамту, він завернув у бокову вузеньку вуличку, що вела стоптаними сходинками на вершину Монмартру, пильно роззирнувся і зайшов до темного шинку. Попросив газету, чарку портвейну і поринув у читання. За кілька хвилин з вулиці швидко ввійшов худорлявий чоловік у…
    • Розділ 21 Cover
      by Толстой, О. М. Білий, кришталевий, сяючий поїзд лінії Норд-Зюйд — підземної дороги — мчав, тихо гуркочучи темним підземеллям під Парижем. У витких тунелях миготіло павутиння електричних дротів, закапелки в товщі цементу, куди припадав освітлюваний мерехтливими вогнями робітник, жовті на…
    • Розділ 20 Cover
      by Толстой, О. М. Тиклінський щохвилини кланявся, розправляв одвислі вуса, ласо поглядав на Зою Монроз і їв зі стриманою жадібністю. Роллінг похмуро сидів спиною до вікна. Семенов без угаву базікав. Зоя видавалася спокійною, чарівно всміхалась, очима показувала метрдотелеві, щоб той частіше…
    • Розділ 19 Cover
      by Толстой, О. М. Після цього вечора минуло сім тижнів. Двійника Гаріна вбили на Крестовському острові. Семенов прийшов на бульвар Мальзерб без креслень і апарата. Роллінг мало не пробив йому голову чорнильницею. Гаріна або його двійника бачили вчора в Парижі. Наступного дня, як завжди, перед…
    • Розділ 18 Cover
      by Толстой, О. М. Дощового недільного вечора на початку весни вогні з вікон і незліченні вогпі ліхтарів відбивалися в асфальтах паризьких вулиць. Мовби чорними каналами, над безоднею вогнів мчали мокрі автомобілі, бігли, зштовхувалися, кружляли промоклі парасольки. Прілою вогкістю бульварів,…
    • Розділ 17 Cover
      by Толстой, О. М. Зоя Монроз підтримувала зв’язки з деякими російськими емігрантами. Один з них, Семенов, одержував у неї постійне жалування. Він був інженер-хімік випуску військового часу, потім прапорщик, потім білий офіцер і в еміграції займався дрібними комісіями. У Зої Монроз він…
    • Розділ 16 Cover
      by Толстой, О. М. Не з волі випадку красуня Зоя Монроз стала подругою хімічного короля. П’ять літ тому (в дев’ятнадцятому році) Зоя втекла з Петрограда до Парижа, де зажила широкої слави найгарнішої і найрозумнішої жінки серед артистичної богеми. Її знімали в кіно, вона танцювала й співала в…
    Email Subscription
    Note