Граф Олексій Миколайович Толстой (29 грудня 1882 (10 січня 1883) - 23 лютого 1945) - російський і радянський письменник, громадський діяч з роду Толстих. Академік АН СРСР (1939) та АПН РРФСР (1944). Автор соціально-психологічних, історичних та науково-фантастичних романів, повістей та оповідань, публіцистичних творів.
by Толстой, О. М. —О пів на восьму вранці, як завжди, Роллінг прокинувся на вулиці Сени в ліжку імператора Наполеона. Не розплющуючи очей, витяг з-під подушки носовичок і гучно висякався. Не зовсім, правда, свіжий, але цілком володіючи думками і волею, він кинув носовичок на килим, сів посеред…
by Толстой, О. М. —Аероплан знизився над Ковно. Зелене поле, зрошене дощем, швидко помчало назустріч. Апарат прокотився і став. Зіскочив на траву пілот. Пасажири вийшли розім’яти ноги. Закурили цигарки. Шельга осторонь ліг на траву, закинув руки, і дивно було йому дивитися на далекі хмари з…
by Толстой, О. М. —Блиснули високо над зеленим аеродромом алюмінієві крила, і шестимісний пасажирський літак зник за сніжними хмарами. Гурт проводжаючих постояв, задерши голови до сонцесяйної синяви, де ліниво кружляв стерв’ятник та стригли повітря ластівки, але дюралюмінієвий птах уже летів…
by Толстой, О. М. —Шельга добре пам’ятав “програного пішака” на дачі на Крестовському. Тоді (на бульварі Профспілок) вій зрозумів, що П’янков-Питкевич неодмінно прийде ще раз на дачу по те, що сховано у нього в підвалі. В сутінки (того ж дня) Шельга пробрався на дачу, не потурбувавши сторожа, і з…
by Толстой, О. М. —Старий триповерховий будинок номер шістдесят три по вулиці Гобеленів одією стіною виходив на пустирище. З цього боку вікна були тільки на третьому поверсі — у мансарді. Інша, глуха стіна тулилася до парку. По фасаду на вулицю, на першому поверсі, врівень із землею, містилося кафе…
by Толстой, О. М. —Машина Роллінга зупинилася на Монмартрі, на вузькій вулиці, освітленій десятьма вікнами нічного ресторану. У низькому, з дзеркальною стелею і дзеркальними стінами, жаркому і накуреному залі, у тісняві, серед серпантину, літаючих кульок і конфетті погойдувалися танцюючі пари,…
by Толстой, О. М. —У чорній шовковій кофточці, котрі носять продавщиці з універсальних магазинів, у коротенькій спідничці, у простенькій шапочці Зоя Монроз вистрибнула з автобуса, перебігла гамірливу вулицю і зайшла до величезного кафе “Глобус”, що виходило на дві вулиці. Знайшла вільний…
by Толстой, О. М. —За десять хвилин Гарін вискочив з автомобіля на бульварі Сен-Мішель. Дзеркальні вікна в кафе “Пантеон” було піднято. Углибині за столиком сидів Віктор Ленуар. Побачивши Гаріна, підняв руку і ляснув пальцями. Гарін квапливо сів за його столик — спиною до світла. Здавалося,…
by Толстой, О. М. —Золотий олівчик торкнувся блокнота: — Ваше прізвище, добродію? — П’янков-Питкевич. — Мета ваших одвідин? — Перекажіть містерові Роллінгу, — мовив Гарін, — що мені доручено вести переговори про відомий йому апарат інженера Гаріна. Секретар миттю зник.…
by Толстой, О. М. —На відкритій веранді, на висоті другого поверху (де пили чай), Тарашкін розказав про вчорашнього хлопчика: — Меткий, розумник, просто чудо. — Він перехилився через поручні і крикнув: — Іване, йди-но сюди! Зразу ж сходами затупотіли босі ноги. Іван увійшов на веранду. Рвану…